среда, 7 декабря 2016 г.

Зразки творів для учнів 5-их класів

1. Я дивлюсь на картину І. Левітана...
Я дивлюсь на картину І. Левітана і бачу, як осінь господарює в природі, загадкова, золота. Погода стоїть сонячна. Небо блакитне, веселе. Кущі і дерева вдяглися у святкові палаючі шати. Особливо виділяються берізки. Вони вбралися у золото, мов дівчата на свято. Стоять, красуються. Вода в річці холодна, чиста, прозора. Хмаринки, мов білі вітрила, повільно пливуть над землею. Сонечко, наче веселе маля, привітно всміхається згори. Загалом картина викликає бадьорий, мрійливий настрій. Осінь, справді, золота і прекрасна.

2. Гармонія людини і природи на основі творів "Дивак" та "Сіроманець"


    Гармонія людини, у моєму розумінні, - це коли людина і природа живуть дружно. Людина піклується про природу, оберігає її, а природа допомагає людині: дає їй ліки, харчі, приносить задоволення.
   У творах "Дивак" (Г. Тютюнник) та "Сіроманець" (М. Вінграновський) зображено героїв, які люблять природу, дбають про неї. Олесь із оповідання "Дивак" любив спостерігати за природою, допомагав їй: нагрібав чобітками снігу під корінь, щоб сосна не впала, намагався врятувати плітку від щуки; дуже шкода йому коней, коли дід хльоскає їх батогом. 
    Сашко із повісті "Сіроманець" теж любив природу, тварин. Він приручив вовка, який став йому кращим другом. Сашко хотів урятувати Сіроманця від сліпоти. Вовк також прив'язався до Сашка, проводжав його через ліс, чекав на нього зі школи.
    І Олесь, і Сашко жили в гармонії з природою, і це приносило їм задоволення.


3. Чи завжди добро перемагає зло із оповідання "Лось" Є. Гуцала
      У казках добро завжди перемагає зло. Тому що люди хочуть цього. Але в житті це не завжди так. В оповіданні "Лось" зображено боротьбу добра і зла. Коли мисливці врятували лося від вовків, перемогло добро, коли лось провалився на річці через тонкий лід - це зло, небезпека, що нависла над твариною. Та хлопчаки не дали їй загинути, врятували від смерті. Тут добро перемогло. Та коли постріл Шпичака обірвав життя лісового велетня, перемогло зло. Шпичак - людина нещира, черства, хоча в кінці твору він жалкує, що вбив лося. Чи то від страху, що на нього заявлять, чи, може, в його душі ворухнулось добро? Хочеться в це вірити. 


4. Чому односельці вважвють Олеся диваком?
   Зовні Олесь нічим не відрізняється від від інших дітей. Невеличкий на зріст хлопчик з чорними очима. Але душа в нього не така, як у всіх. І погляд у нього широкий, наче хоче збагнути увесь світ. Хлопчик особливий тим, що він дуже любить природу; веде себе так, наче сам є частинкою природи. Йому шкода навіть молодого льоду, що його псують хлопчаки. Олесь плаче за маленькою рибинкою, що попалася щуці, залишає у дуплі шишкудля дятла. Не всі здатні на таку відданість природі, на таку щедру душу. тому Олеся і називають диваком.

5. Чи були корисними для Олеся повчання діда ("Дивак")
   Я думаю, що дід Прокіп хотів, щоб Олесь добився чогось у житті. Можливо, не завжди добром і ласкою, а іноді переступаючи через інших. "Того ліктем, того - почотом...Гульк - уперед вийшов", - говорить він. У дідуся своя школа виживання: все потрібне нести додому, соломи для себе побільше набрати, не шкодуючи коней. Дід Прокіп повчає онука, як жити: "Тут, на землі, не бити не можна". Щоб вижити, треба бути сміливим і напористим. Але дідусь дуже любив Олеся, Думаю, що йому слід було підібрати інші слова, щоб повчати Олеся.

6. Хто є найбільшою загрозою для тварин у лісі у творі "Лось"?
   Загрозою для тварин у лісі за твором "Лось" є голод. Тому люди підгодовували лося в заповіднику. Інша загроза - тонка крига на річці, де тварина п'є воду і може провалитися. Та найбільшою загрозою для тварини в лісі є людина, зла, черства, жорстока. Заради наживи дядько Шпичак убив лося із заповідника. Хлопчаки його тільки врятували з крижаного полону, та дядько пострілом позбавив життя тварини - частинки живої природи. Автор своїм твором хоче застерегти людей від необдуманих вчинків, нагадати, що тварини - це живі істоти і їх треба берегти.




четверг, 2 июня 2016 г.

Проект "Про І.Франка"


Петров Ярослав


Робота над проектом


           Я вирішив підготувати проект про І.Я.Франка, тому що Франко – один з найвідоміших українців,мислитель, письменник, поет, історик, економіст, громадський діяч. Івана Франка знають не тільки дорослі, а й діти. Його творчістю захоплюються не лише українці, а й представники різних національностей.
          Працювати над проектом мені допомагала вся родина. Ми разом склали план роботи.

                                План роботи над проектом 
1.   Знайомство з найвідомішими людьми України. Використання Інтернету. (Відповідальні – я і тато).
2.   Перегляд необхідної літератури про життя поета.(Я та мама).
3.   Читання віршів та казок І.Франка.( Я читав, а Святик слухав).
4.   Малювання ілюстрацій до прочитаних казок. (Я, Святик та дідусь).
5.   Оформлення проекту. (Вся родина).


  
1-ша сторінка
Іван Якович 
Иван Яковлевич Франко
Ivan Franko
27 серпня 1856 
с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту
 
28 травня 1916
Львів
український письменник, поет, перекладач,
критик, вчений, публіцист, громадський діяч

"...ми мусимо навчитися чути себе українцями
— не галицькими, не буковинськими українцями,
а українцями без офіціальних кордонів"
Іван Франко


Хто Франко? Ми всі це знаєм! 
Всі Франка ми величаєм! 
Він великий наш поет, 
Гляньте, тут його портрет.
Критик, вчений, публіцист...
До писання має хист.
Жив, творив, любив природу
Син великого народу!

2-га сторінка

Ця сторінка – пізнавальна...
Інформація – повчальна.
Де письменник  народився,
З малих літ чому навчився,
Як батькам допомагав,
Чи багато друзів мав?

Музей - оселя родини Івана Франка


       У селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині 27 серпня 1856 року у родині старого Яця з гори, відомого коваля на всю округу, народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Роботящий, залюбки допомагав батькам по господарству - згрібав сіно, звозив хліб з поля, пас худобу. Був добрим і товариським, мав багато друзів серед ровесників. 
       Маленький Ясь дуже хотів учитись, а його неписьменні батьки мріяли, щоб син став освіченим. Шестирічного Івася віддали до школи у сусіднє село Ясеницю на 2 роки. Тут він за 10 днів навчився читати і писати українською, польською і німецькими мовами. 

3-тя сторінка


Ця сторінка про життя
Без нарікань і каяття.
Скільки вистраждав поет 
Він у творчості мав злет!

  Далі навчався хлопчик у неповній середній школі при монастирі в м.Дрогобич. Жорстокі вчителі посадили Івана на останню «ослячу» парту, насміхалися і принижували «хлопського» сина. Та хлопчик багато читав, наполегливо вчився і вже весною на екзамені Іван вразив всіх своїми знаннями. Його визнали найкращим учнем, нагородили книжкою. Мама, Марія Кульчицька, яка все це бачила, плакала на радощах. 
   Продовжив навчання в Дрогобицькій гімназії. Тут теж був найкращим учнем. Коли Іванові було 9 років, помер його батько, а згодом пережив ще одне горе - несподівано захворіла та померла його добра матуся. Щоб придбати книги, Іванкові доводилося заощаджувати на харчах і заробляти гроші репетиторством, навчаючи панських ледачих синків. Талановитий хлопчик уже в 6 класі почав сам писати вірші. 
   Але добру душу поета хвилювало людське злиденне життя... 
    «Душа щемить (болить) ще й досі від тих картин, що зустрічав я там... При праці старші, діти голі й босі без догляду надворі; по хатам 
Маленькі плачуть, бо в полі мати...» - пише Франко у вірші «В село ходив». Поет усвідомлював, що за кращу долю треба боротись і до боротьби закликають його вірші: 
                              «Не ридать, а добувати 
                              Хоч синам, як не собі. 
                              Кращу долю в боротьбі» («Гімн») 

За ці заклики до боротьби з панами Франка неодноразово арештовували, виключали з Львівського університету, не давали роботи, поет часто хворів. Помер Іван Якович Франко 28 травня 1916 року у Львові. Сумно про це писати. Тому прошу перегорнути наступну сторінку.


Наступна сторінка

Франко -  один із найвідоміших
Людей на Україні.
Він написав багато творів –
І твори ці нетлінні!


     Іван Франко любив рідний край, його природу, вдало передавав ці почуття у поетичних творах. Я прочитав вірш “Дивувалась зима”, і він мені сподобався. Поет змальовує зиму як живу істоту. Холодна люта зима хотіла розправитися з першими весняними квітами, але це їй не вдалося. Тому вона і здивувалася.
Дивувалась зима.

Дивувалась зима,
чом це тають сніги,
чом льоди скресли
всі на широкій ріці?..
Дивувалась зима,
як посміли над сніг
проклюнутись квітки
запахущі, дрібні?
І дунула на них вітром
з уст ледяних,
і пластом почала
сніг метати на них.
Похилились квітки, посумніли, замклись*;
шуря-буря пройшла, — вони знов піднялись.
І найдужче над тим дивувалась зима,
що на цвіт той дрібний в неї сили нема.


                                                         Продовження поетичної сторінки

Є у Івана Франка вірш-привітання з Новим роком. Мені цей вірш також подобається. Можна приготувати новорічну листівку зі словами цього вірша і привітати знайомих, друзів та родину з цим чудовим зимовим святом.
"З Новим роком!" 
(І.Франко) 
З Новим роком, браття милі, 
В новім щастю, в новій силі 
Радісно вітаю вас 
І бажаю, щоб в здоров”ю, 
В мирі, з братньою любов”ю, 
Відтепер ішов нам час. 
Щирій праці Бог поможе! 
Дай вам Боже все, що гоже! 






          Це привітання звернене до людей. Воно повчає усіх бути дружніми, жити в мирі та злагоді з іншими. Поет хотів, щоб люди в країні були радісні, здорові та щасливі, щиро працювали і поважали один одного

Сторінка пісенна


Як Франко пісні любив,Часто їх співав, творив! 

            Джерелами перших поетичних вражень стали для поета пісні.  Мама у Франка Івана Яковича була співуча, ласкава. Вона знала безліч пісень, сумних і жартівливих, часто їх співала, а маленький Іванко слухав їх, навіть намагався підспівувати.      У вірші “Пісня і праця” поет писав:


Тямлю як нині: малим ще хлопчиною 
В мамині пісні заслухався я; 
Пісні    
ті стали красою єдиною 
Бідного мого, тяжкого життя.


 Окрасою нашого життя стали пісні на слова І. Франка. Музику на 
вірші Івана Яковича писали композитори М.Лисенко, П.Майборода. 



У долині село лежить,
Понад селом туман дрижить,
А на горбі край села          
Стоїть кузня немала.            
 
А в тій кузні коваль клепле,
А в коваля серце тепле,
А він клепле та й співа,
Всіх до кузні іззива.
 
"Ходіть, люди, з хат і з поля!
Тут кується краща доля.
Ходіть, люди, порану,
Вибивайтесь з туману!"


 
Сторінка казкова

Ця сторінка теж цікава.
Мною вона уже знана.
Розповість усім охоче,
Хто казки читати хоче.
 І. Я. Франко писав не тільки вірші, а й оповідання, саме їх називають самоцвітами, тобто дорогоцінними камінчиками. Ці оповідання -  «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин» носять автобіографічний характер, тобто написані на основі власних спогадів про дитинство, про роки навчання в школі. 
        «Житття, - говорив Франко, - мені мало всміхалось, а діти були 
тим веселим, сонячним промінням, яке зігрівало моє серце». Ці слова 
стосуються і його власних дітей. їх у нього було четверо: Андрій, Тарас, 
Петро і Ганна. Для них складав казки (майже 50 поетичних і прозових 
казок). 
         Іван Франко дуже любив тварин, особливо сиріток, бездомних, 
беззахисних. Писав казки про тварин. Об'єднав їх у збірку «Коли ще звірі 
говорили».
   Письменник говорив: « Значить, дітоньки любі, не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє, звичайно, велику правду. Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою підморгує на людей, немов дає їм знати: 
- Та чого ж ви братчики, смієтеся? Адже се не про бідних баранів, вовків та ослів мова, а про вас самих з вашою глупотою, з вашим лінивством. Адже ж я навмисне даю вам ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще
 зрозуміли не їх, а себе самих». 

Продовження сторінки

Казка двері відкриває,
На усіх дітей чекає.

    Я дуже люблю казки, особливо про звірів. Тому мені дуже сподобалися казки Івана Яковича Франка  із збірочки “Коли ще звірі говорили”. Найулюбленіша моя казка – “Лис Микита”. Моєму братику теж сподобалась ця казочка, а також картинки до неї. Ось вони, подивіться!

             


   Улюблена картинка 


                                             Лев, що цар є над звірами,
Пише листи з печатками,
Розсилає на весь світ;
В тих листах велить він строго,
Щоб посходився до нього
Вмить увесь звірячий рід.
Ось ідуть вони юрбами –
Ті безхвості, ті з хвостами,
Все, що виє, гавка, квака;
Лиш один мов і не чує, 
В своїм замку
, знай, ночує
Лис Микита, розбишака.
Ой, недаром він сховався!
Певне, слухать побоявся,
Що звірячий скаже люд.
А тим часом у столиці
Цар засів біля цариці,
Щоб творити звірам суд.

                                                                 Творча сторінка

Після казок прочитання
Почалося малювання.
І про Лиса, про дурила,
Про ведмедя, про Бурмила,
І про дурість, і про хитрість,
Про таку звірячу милість.

    Я дуже люблю малювати, особливо після прочитання казок, оповідань. До казки Івана Яковича Франка “Лис Микита” я теж вирішив намалювати картинки з улюбленими героями. А допомагав мені малювати дідусь зі Святославом. Ось уривки казки, до яких на наступних сторінках розмістяться малюнки.

1.     Хитро в шпарку зазирає,
Чи де засідки немає, -
Але ні, Бурмило сам.
Ну, тоді він вийшов сміло,
Втіхою лице горіло:
       Дядечку, добридень вам!
Дядечку! Надворі спека,
Ваша ж путь була далека,
Через гори, через яр.
Ви втомились, ви без духа,
Піт вам скрізь тече з кожуха...

2.     – Друже мій, сказав Мурлика, -
Ласка ваша завелика...
Але краще ми не ждім.
Ніч чудова, місяць світить...
Поцілуйте жінку й діти,
Та й у путь скоріш ходім.
-         Мурцю, - каже Лис, - май розум!
Ніч не тітка, ми не возом
Будем їхать, ні літать.
Що, як зла якась тварина
Серед ночі нас зустріне?
Ні боротись, ні втікать!
Ті слова Кота Мурлику
Кинули у дрож велику.

             Сторінка пам”яті

                                        Як поета пам”ятають,
                                        Твори всі його вивчають,
                                         Бо Франко був патріот,
                                         Край любив свій і народ!

         Іван Якович Франко любив свій рідний край, природу, рідну мову, дітей. Думав про народ України, закликав боротись за кращу долю. Це означає, що Франко був людиною - патріотом. Люди пам'ятають про це, шанують його ім'я. На його честь 1962 року місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ, а також селище міського типу Янів – в Івано-Франкове. На вшанування Івана Франка названо вулиці у багатьох містах України та декількох населених пунктах Росії, Казахстану і Канади. На його честь названо астероїд Каменяр.


 


понедельник, 7 марта 2016 г.

Березневе вітання жінкам!







Вже весна не за горами,
Завтра день у нас святковий.
Традиційно ми із вами
Стрінем день різноквітковий!
Будуть котики пухнасті
Серце й душу зігрівати,
І троянди кольорові
Своїм видом милувати!
А підсніжники тендітні
Всім розкажуть про кохання,
Викличуть таємні мрії
І жіночі хвилювання!
Проліски нас синьоокі
Будуть ніжно чарувати,
Нагадають, що пора вже
День весняний зустрічати!
Із весною всіх вітаю
І найкращого бажаю.
Море посмішок і квітів,
Від чоловіків – привітів,
Не лише словесних, гарних,
А й також матеріальних.
Тож бажаю всім я щиро
Щастя, радості і миру!

                                                             Н. Петрова


воскресенье, 28 февраля 2016 г.

До Дня рідної мови



МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ТУРНІР ДЛЯ УЧНІВ 7 КЛАСУ
 Учитель. Доброго дня, шановні гості! Ми раді вітати Вас на нашому святі! День рідної мови – це день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про  це  було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Ведучий 1. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної,  бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову.
Ведучий 2. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Ведучий 1. Відзначаючи День рідної мови в нашій школі, проводимо   мовно-літературний турнір між учнями 7-х класів.
Ведучий 2. Якщо з українською мовою
                    В тебе, друже, не все гаразд,
                    Не вважай її примусовою,
                    Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все: як пишеться в ній, вимовляється, -  
Все, як пісня, у ній звучить.
                   І журлива вона, й піднесена,
                  Тільки фальш для неї чужа.
                  В ній душа Шевченкова, й Лесина,
                  І Франкова у ній душа.
 Ведучий 1.  Мово рідна, ти – як мама:
                      Добра, ніжна й загадкова,
                      То ласкава, то сувора,
                      А для мене ти зразкова!     
Вчитель.  А для вас, діти, що рідна мова значить?..  Сьогодні кожна команда буде захищати набуті знання з мови та літератури.   Бажаю всім успіху та високого результату. Нехай переможе розум. Розпочинаємо наш турнір.
Дозвольте представити членів журі (представлення).
Перший етап – візитка на тему «Рідна мова в моєму житті».
Кожна команда підготувала висловлювання на тему «Рідна мова в моєму житті». Завдання оцінюється 10 балами. (Відповіді)
ІІ етап «Далі, далі…».
Команда повинна дати відповідь на  запитання з мови та літератури . Правильна відповідь – 1 бал.
Запитання для першої команди «Україна з нами»
-         Скільки в українській мові самостійних частин мови?(6) 
-         Як можна визначити дієвідміну дієслів? (за 3 ос. мн. теп.ч.)
-          В якому стилі найчастіше вживаються безособові дієслова? (в художньому, в описах природи ). 
-         Скільки способів має дієслово?(3) 
-         Від яких дієслів не утворюються дієприкметники?(на –ся) 
-         Художнє означення?(епітет) 
-         Опис зовнішності персонажа?(портрет) 
-         Пісня, що складається з двох 14-складових рядків?(коломийка)
-          Художній засіб, що супроводжується сполучниками мов, немов, наче, неначе, як…?(порівняння).
-          Пісні, що створені під час існування Запорозької Січі?(козацькі)
 Запитання для гравців ІІ команди  «Мікроукраїнці»
-         Коли не з дієсловом пишеться разом? 
-         Якими членами речення може виступати дієприкметник?
-         Якщо дієприкметник з НЕ виступає присудком, то він пишеться…? 
-         Навести приклад дієприкметника з не, який пишеться разом. 
-         Як в усному мовленні виділяється дієприкметниковий зворот?
-          Назву коломийки найчастіше пов’язують з містом…? 
-         Яке римування в коломийках? 
-         Ким був батько Івана Франка? 
-         Жанр твору «Захар Беркут»? 
-         Хто такий літературний герой?
  Запитання до гравців ІІІ команди  «Шевченкове слово»
-         Чим є дієприкметник? 
-         Як творяться дієслова умовного способу? 
-         Назвіть паралельні форми закінчення дієслів наказового способу 1-ої особи мн….(-мо, -імо: стежмо, пишімо). 
-         На що вказує інфінітив? 
-         Які дієслова називаються особовими? 
-         Назвіть хоч один вірш Л.Костенко. 
-         Сюжет – це…? 
-         Назвати позасюжетні елементи твору.
-          Назвіть автора твору «Климко».
-          Який прийом автор використав у вірші «Мені 13 – ий минало»?
 Третій етап «Відгадай префікс».
-   Вам буде запропоновано слова, до яких ви піднімаєте сигнальні картки з відповідним префіксом з або с:
1 команда:
-  хитрити, шити, сипати, крутити, писати, плести, в'язати.
2 команда:
-   чистити, пробувати, чесати, терти, ходити, кликати,  питати.
3 команда:
-   цідити, мити, топтати, фотографувати, хапати, казати, хотіти.
Ведучий 2. Наші предки стріляли з лука,
                    Вміли точно влучати в ціль.
                     Тож і образ іде звідсіль!
                     Влучне слово в оздобі звука.
 Ведучий 1.Процвітай, українська мово,
                    Заохочуй красою нас:
                    Що багатший твій слів запас, -
                    легше вибрати влучне слово.
Учитель.   А які знаєш ти прислів’я?
                   А які знаєш приказки?
                   Позбувайся багатослів’я,
                   Наведи влучних слів зразки.
Четвертий етап. «Загадкова скринька»
-  Пропонуємо вам загадкову скриньку «Від слова - до прислів’я». До записаних назв предметів ви повинні підібрати прислів’я, правильна відповідь – 1 бал. (Ножниці, робота, Вітчизна, калач, наука, горобець).
П'ятий етап «Словозаміна».
 Ведучий 2. Перш ніж лізти, люди важать,
                     На який ступить щабель.
                     Щось не в лад зморозиш, кажуть:
                     «Як Пилип із конопель.»
Ведучий 1. Хто такий Пилип той дивний
                    І чого він там сидів?
                    Інтерес уже спортивний
                   До таких крилатих слів.
          Учитель. Отож, пропонуємо дібрати синоніми до фразеологізмів.
1 команда
-         Язик без кісток (говірливий);
-         Шкірити зуби (сміятися);
-         Через пень-колоду (тяп-ляп);
-         Кури не клюють (багато);
-         Як кішка з собакою (вороже).
2 команда
-         Як дві краплі води (схожий);
-         Хоч в око стрель (темно);
-         Хоч з лиця воду пий (гарний);
-         Танцювати під чужу дудку (залежати);
-         Стріляна птиця (досвідчений).
3 команда
-         Ставити підніжку (перешкоджати);
-         Рукою дістати (близько);
-         Пасти задніх (відставати);
-         Ні слова з вуст (мовчати);
-         Крапля в морі (мало).
Шостий етап «Коректор»
Потрібно виправити помилки у словосполученнях:
-         Закрийте двері, прийняти участь, рана зажила
-         Любий учень, прийняти міри, ні в якому разі,
-         Любима книга, являється студентом, при допомозі словника.
Сьомий етап «Поетична сторінка».
Ви спробуєте написати вірші, дібравши відповідні слова за римою та змістом.
1 команда
 Я ходжу у сьомий клас
І  звертаюся…
Любіть, шануйте …,
Таку… й барвінкову.
2 команда
На моїй землі чудовій
Процвітає ….
Треба всім її …,
І повік не …!
3 команда
Не забувай свою родину,
Вона у тебе – лиш ….
Твоя родина – …,
Квітуча, …, …!
Учитель. Слово журі. (Підведення підсумків конкурсу).
Сьогодні ми не тільки виявили команду – переможця, а й повторили вивчене. Тож вивчаймо рідну літературу, рідну мову, шануймо її.  
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.