Профільне навчання української мови

         Деякі питання профільного навчання

                          української мови

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, структурі та організації навчального процесу.
Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, безперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання і мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
         Думаю, суспільству потрібна людина, яка вміє застосовувати набуті знання в житті, приймати рішення, знає свої права та обов’язки, реально оцінює себе та свої можливості, уміє формувати стосунки між людьми, дбає про своє здоров’я, здатна долати труднощі й обов’язково має почуття відповідальності, прагне до творчого самовираження.
Профільне навчання передбачає поєднання програми самоосвітньої роботи вчителя і розвитку творчих здібностей учнів, використання  досвіду роботи інших педагогів, застосування педагогічних інноваційних форм роботи (колективних, групових, індивідуальних), не виключаючи класичних.
        На мою думку, сьогодення вимагає насамперед духовності.  Це можливо, коли в спілкуванні з дітьми педагог дотримується принципу "не поряд і не над, а разом". Головне – завжди пам’ятати, що дитина – найвище творіння природи. Вона несе в собі життєве завдання, свою місію, якій має служити. Упровадження профільного навчання здійснюється на підставі вивчення освітніх запитів, потреб учнів та їх батьків та внутрішніх ресурсів навчальних закладів.
        У нашій школі, перш ніж вибрати профіль навчання учнів, проводимо  опитування. Врахувавши бажання батьків та дітей, вибираємо профіль навчання.
        Профільна програма з української мови в 11 класі передбачає вивчення додаткових тем: лінгвістична риторика; з історії риторики; основи ораторського мистецтва; поглиблене вивчення фонетичних процесів (прогресивна, регресивна асиміляція, дисиміляція, історичні чергування, явище палаталізації); поняття гіпертексту, дискурсу; період як синтаксична одиниця, послідовні та паралельні зв”язки між реченнями в складному синтаксичному цілому (ССЦ).
       Під час вивчення мови використовуємо з учнями такі форми роботи: робота в Інтернеті, асоціативні схеми, заповнення таблиць, виступи ораторів, проведення диспутів, дискусій, лінгвістичні практикуми та інші.
            Наприклад.
      1.При вивченні теми “Гіпертекст. Дискурс як комунікативний процес. Професійний дискурс”, спочатку знайомимось зі словниковим значенням слова, потім разом з учнями складаємо схематичне розуміння гіпертексту.



            слова                 фрази                документи

       схеми                    гіпертекст               зображення

          таблиці        відеоролики          музичний супровід

   2. Під час вивчення фонетичних процесів проводимо спостереження (на дошці) за мовним матеріалом:
Молотьба {молод’ба} – регресивна асиміляція (уподібнення за
                                       дзвінкістю і глухістю)
Бджола   /бъчела/ - прогресивна асиміляція
Хто /къто/ - дисиміляція ( розподібнення проривних звуків)

     3. Щоб зацікавити учнів вивченням мови, часто на уроках даю завдання розтлумачити вислови про мову. Напрклад. Панас Мирний: “Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив”.
4.     З метою закріплення орфографічних навичок використовую розподільні, тлумачні, самостійні, графічні диктанти.
Графічний диктант
Диктую слова: район, неньчин, зів”ялий, сільський, хлопці-молодці...
Учні записують: -йо-, -ь-, -“-, -ь-ь-, - , ... 
5.     Відгадування слів за характеристикою звуків.
1)    приголосний, глухий, твердий, передньоязиковий, щілинний, шиплячий;
2)    приголосний, глухий, твердий, задньоязиковий, зімкнено-проривний;
3)    голосний, лабіалізований, заднього ряду, середнього піднесення;
4)    приголосний, сонорний, твердий, боковий;
5)    голосний, нелабіалізований, заднього ряду, низького піднесення.
Відповідь: школа.
   При вивченні стилістичного синтаксису використовую творчі завдання -  написати творчу мініатюру “Весна” за варіантами:
               І варіант – у художньому стилі;
               ІІ варіант – у публіцистичному стилі;
               ІІІ варіант – у науковому стилі;
               ІУ варіант – у розмовному стилі.
  За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи  його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються її форми. 
Варіюватися мають також обсяг виучуваного матеріалу, ступінь його глибини, інтенсивність навчальної діяльності, формулювання запитань і завдань.
У рамках дії компетентнісної парадигми в освіті на уроках української мови необхідно:
- формувати мовні компетенції учнів, тобто системні знання про мову як засіб вираження думок і почуттів людини;
- виробляти практичні навички володіння культурою мови, додержання мовних норм, уміння користуватися словниками та іншою літературою довідкового характеру;
- прищеплювати мовний смак, розширюючи філологічний кругозір;
- формувати лінгвістичні компетенції учнів, розширюючи їх знання про українську мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розширюючи загальні уявлення про мовознавство і праці окремих вітчизняних лінгвістів, виробляючи навички мовної рефлексії, що сприятиме інтелектуалізації мовлення учнів;
- формувати загальні мовленнєві компетенції;
- виробляти лінгвокультурознавчу компетенцію, формуючи цілісне уявлення про мову як національно-культурний феномен, розуміння національної своєрідності української мовної картини світу, знання констант української національної культури тощо;
- формувати дослідницьку компетенцію, вдосконалювати вміння й навички самостійної філологічної роботи з навчально-науковим текстом.
Для реалізації цих завдань застосовується текстоцентричний підхід, зосереджується увага на інтегруванні теоретичних та прагматично зорієнтованих розділів курсу сучасної української літературної мови (фоностилістики, стилістичної лексикології, граматичної стилістики, стилістики і культури мовлення, риторики).
Отже, профільне навчання у старшій школі забезпечить належний рівень готовності випускників до зовнішнього тестування, високий рівень опанування предмета і подальше його вивчення в ВНЗ на належному рівні.


                     Використана література
1.    Ющук І.П. Українська мова. - К.: Либідь, 2008
2.     Волох О.Т., Чемерисов М.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: “Вища школа”, 1976
3.     Інтернетні статті



Петрова Н.М.

Комментариев нет:

Отправить комментарий