среда, 25 ноября 2015 г.

Система виховної роботи


Система виховної роботи Смолінського навчально-виховного об'єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія-позашкільний навчальний заклад»
        На сьогоднішній день у школі склалася система виховної роботи, яка на принципах гуманізму, демократизму, єдності сім’ї та школи, спадкоємності поколінь забезпечує здійснення національного виховання, спонукає до утвердження педагогіки особистості, сприяє формуванню в учнів навичок самоосвіти, самоаналізу, допомагає учням розвивати індивідуальні здібності, творчі задатки, самовизначитись та самореалізуватись.
         Місія школи з виховної роботи: формування і розвиток свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкретного вибору свого місця в житті, здатного змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
        Завдання виховної системи:
        Виховувати дитину як громадянина країни, національно свідомого, життєво і соціально компетентного, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення у життєвих ситуаціях.
        Сприяти зростанню творчого духовного потенціалу особистості, розкриттю здібностей на кожному з виховних етапів.
        Розвивати дитяче самоврядування як осередок самореалізації громадянського виховання.
          Стимулювати саморозвиток, самовиховання, самоосвіту учнів та розвиток їх життєтворчої компетентності через участь у реалізації проектів соціального та благодійного напрямків.
         Створювати умови для розвитку життєтворчої компетентності учнів.
         Впроваджувати оптимальні методів, форм, засобів, що сприяють формуванню в учнівської молоді основ життєтворчості; розширення можливостей компетентного вибору особистістю свого життєвого шляху;
        Виховна робота реалізується за такими напрямками:
        Виховання громадянської свідомості через учнівське самоврядування, формування активної життєвої позиції.
       Виховання правової культури та профілактика правопорушень.
      Пропаганда здорового та безпечного способу життя. Психологічна підтримка учнів та вихованців.
      Національно-патріотичне виховання.
      Еколого-натуралістичне виховання, краєзнавство.
      Культурологічне виховання.
      Організація позаурочної діяльності учнів через гурткову, секційну, факультативну, дослідницьку та науково-пошукову роботу.
     Кожний напрям відбито в річному плані роботи школи в доступному обсязі. Система виховної роботи спрямована на створення умов для розвитку для самореалізації особистості кожного учня.
    Система виховної роботи школи забезпечує:
- активне залучення до процесу виховання батьківської громадськості;
- організацію методичної роботи з актуальних проблем виховання з педагогами, класними керівниками;
- розвиток активності школярів у різних видах діяльності та творчий розвиток здібностей, інтересів особистості у позанавчальній діяльності;
- згуртовування учнівських колективів навколо організації колективних творчих справ, участь у проектах;
- соціальну захищеність і підтримку учнів;
- співпрацю з дитячими молодіжними та громадськими організаціями, об’єднаннями, колективами;
- співробітництво з правоохоронними органами, соціальними службами з питань організації правової освіти, профілактичної роботи серед школярів;
- концентрацію сил педколективу за пріоритетними напрямками виховної роботи.
     Управління шкільною виховною системою здійснюється через конкретизацію цілей виховання, розширення видів діяльності, введення інновацій у виховний процес, діяльність соціально – психологічної служби розширення взаємодій з середовищем. Пошук сучасних шляхів і засобів виховання школярів здійснюється на засадах педагогіки творчості і становить одну із найактуальніших проблем навчально-виховного процесу. Тому в школі визначено коло питань для приоритетного вирішення сутності виховного процесу, функцій, які спрямовані на розв’язанні проблеми становлення творчої особистості.
    У центрі виховного процесу є особистість – її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний досвід, самосвідомість, характер. Уся виховна робота школи спрямована на кінцевий результат — випускника Школи життєтворчості, який повинен володіти наступними якостями, вміннями.
     Основними принципами організації виховного простору школи життєтворчості є:
Максимально можлива свобода учня у виборі форми та міри власної участі у виховному просторі;
Створення сприятливих можливостей щодо розвитку та здійснення життєтворчості учня, набуття та реалізації ним індивідуально-особистісних технологій життєтворчості.
Заохочення учня до визначення власних цілей та завдань, вироблення індивідуального плану участі у виховному просторі.
Врахування особистісних особливостей учня: його досвіду, рівня знань, здібностей, стилю життя, актуального стану його життєвої компетентності.
Орієнтація на самостійну активну участь учня у виховному просторі;
Обов’язковий самоаналіз та самооцінку учнем власних результатів.
   У школі створена модель управління виховним процесом:
Рада школи

Батьківський комітет

Психологічна служба
Педагогічна рада
Адміністрація школи
Заступник директора з ВР
Методична рада
Методичне об'єднання класних керівників
Шкільний парламент
Президент
Творчі товариства
 















  







Така модель управління забезпечує виконання основної місії виховного процесу. Структура виховної роботи навчального закладу включає в себе і взаємодію школи з найближчим до неї середовищем на рівні сімей учнів: з батьками й особами, що їх замінюють, акцентуючи увагу на питаннях соціалізації дітей і молоді в тому чи іншому аспекті.
                                     Взаємодія сім’ї та школи
                                       Громадянське виховання

МЕТА: сформувати свідомого громадянина; патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

ФОРМИ РОБОТИ:
виховні бесіди;
години спілкування;
місячник громадянського виховання;
День самоврядування;
вибори президента школи;
профорієнтаційні заходи;
конференції;
конкурси читців;
Дні рідної мови, української писемності;
конкурси;
музейна кімната;
книжкові виставки;

Військово-патріотичне виховання

МЕТА: забезпечити морально-політичну і практичну підготовку щодо виконання обов'язку - захисту незалежної Батьківщини,  військової  служби  у  Збройних Силах України.  Головними завданнями є формування психологічних та морально-вольових  якостей  (стійкості,  мужності,  готовності  до подвигу,  самопожертви),  особистісних  поглядів на сучасні події; самовиховання і самопідготовка,  спрямовані на оволодіння  певними світоглядними    знаннями    і   уявленнями,   фізичний   розвиток
особистості.

ФОРМИ РОБОТИ:
виховні бесіди;
години спілкування;
місячник патріотичного виховання;
уроки мужності, уроки солдатської слави за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни;
загальношкільна акція «Лист воїну АТО»;
круглі столи;
конференції;
участь у селищних святкових заходах «Для вас, ветерани»;
розважальні конкурсні програми, присвячені Дню Збройних сил України та Дню захисника Вітчизни;
змагання  допризовників;
зустрічі юнаків з військовослужбовцями; козаками Приінгулля;
наукове товаристве «Патріот».


РОДИННО-СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ

  МЕТА: гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування у дітей моральних цінностей з позиції її добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, важливості ролі сім'ї у житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в сім'ї, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім'ї, залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах.

ФОРМИ РОБОТИ:
виховні бесіди;
виховні години;
місячник родинно-сімейного виховання;
круглі столи « Мама, тато і я – читаюча сім'я» (5-6 кл.)
родинні свята   «Свято матері», «Прощаючись зі школою» (11-і кл.);
спортивні змагання «Тато, мама, я – спортивна сім´я» (1-4 кл.);
загальношкільні родинні свята «День знань», «Останній дзвоник»,   «Знайомство з першою вчителькою», «Дні відкритих дверей» для батьків;
персональні виставки творчих робіт батьків.
І.  
 1. Робота батьківського комітету.
 2. Робота батьківського комітету в складі ради з профілактики правопорушень.

ІІ.
 1. Робота МО класних керівників.
 2. Робота МО класних керівників у складі ради з профілактики правопорушень.

ІІІ.  
 1. Робота батьківських комітетів.
 2. Робота батьківського комітету школи.

Трудове виховання

МЕТА: формування    творчої працелюбної   особистості,   виховання  цивілізованого  господаря, свідомого  ставлення  до  праці  як  вищої   цінності   людини   і суспільства,  готовності  до  життєдіяльності  і  праці  в  умовах ринкових відносин,  формування в учнів розуміння  загальних  основ сучасного  виробництва,  вміння  включатись у виробничі відносини, виховання    дисциплінованості,    організованості,    бережливого ставлення до суспільної і приватної власності, природних багатств.

ФОРМИ РОБОТИ:
місячники благоустрою;
організація чергування по школі та в класі;
санітарні дні;
День довкілля;
робота гуртків трудового спрямування;
книжкова лікарня;
профорієнтаційні екскурсії на підприємства

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

МЕТА: формування   основ естетичної  культури,  естетичних норм і принципів,  переконань та ідеалів,  естетичного  сприймання  та  емоційного   ставлення   до прекрасного,  духовне збагачення учнів,  розширення їх світогляду, оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового  та  народного мистецтва,   музики,   архітектури,   побуту,  ремесел;  озброєння школярів  естетичними  знаннями,   виховання   художнього   смаку, вироблення  естетичної  активності,  бажання  вносити  прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання народу. Розвиток в учнів власних спостережень,  пізнавальних  інтересів  у  певній  галузі знань до технічної   творчості,   моделювання,   винахідництва, сприяння інтелектуальному,  емоційному  та  естетичному  розвитку школярів, уміння бачити  пізнавальні  проблеми  у сфері  науково-технічної, художньої, декоративно-прикладної творчості, еколого-натуралістичній, туристсько-краєзнавчій, фізкультурно-спортивній діяльності.

ФОРМИ РОБОТИ:
виховні бесіди;
виховні години;
місячник художньо-естетичного виховання;
виставки художніх робіт учнів;
концертні програми;
загальношкільні свята;
відвідування учнями музеїв, театрів, виставок;
робота гуртків художньо-естетичного спрямування;
організація роботи гуртків за інтересами;
залучення дітей до участі у шкільних, районних, міських конкурсах, фестивалях, виставках;
сприяння поширенню учнівських робіт у засобах масової інформації;
конкурси читців;
загальношкільне свято «Королева Осінь»;
зустрічі з творчими людьми;
залучення творчо обдарованих дітей до участі у шкільних заходах;
галерея дитячих робіт;
заохочення обдарованих дітей (нагородження грамотами, подяками).

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

Мета. Прищеплення і розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві; формування цілісної  моральної  особистості,  яка  включає  такі гуманістичні риси,  як  доброта,  чуйність,  милосердя,  увага,  толерантність, совість,  чесність,  справедливість,  людська  гідність,  повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.
 Зміст морального виховання включає принципи,  норми,  правила моралі та прогресивні традиції,  які становлять частину  духовного життя   народу.   Це  народні  традиції,  шанобливе  ставлення  до Батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе.

ФОРМИ РОБОТИ:
-    виховні години;
-    виховні бесіди;
-    участь у районних акціях «Лист ветерану»;
-    місячник морального виховання;
-    участь у Всеукраїнських акціях «Колосок пам´яті»,  «Запали свічку пам´яті»;
-    святкування українських народних свят «Різдвяне свято», відзначення Великодня , «Козацька Покрова»;
-    заходи до Дня пам´яті аварії на ЧАЕС;
-    загальношкільна акція «Турбота», присвячена Дню людей похилого віку, Дню інвалідів;
-    загальношкільна акція «Подаруй книгу бібліотеці», присвячена Всесвітньому дню бібліотек;
-    робота волонтерського загону.
  
Екологічне виховання

МЕТА: забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи іі суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а Людина - частина  природи,  виховати  свідоме  добре  ставлення  до  неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.

ФОРМИ РОБОТИ:

-    акція «Зелений клас»;
-    участь в акції «Дерево випускника»
-    Всеукраїнська акція «Зелений паросток майбутнього»;
-    Свято осені, свято «Зустріч весни»;
-    виставки  квітів «Дари осені»;
-    захист екологічних проектів;
-    створення куточків живої природи;
-    відзначення Дня води, Дня Землі, Дня юного натураліста.

ПРОПАГАНДА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

МЕТА: забезпечення повноцінного розвитку  дітей  і  молоді,  охорони  та
зміцнення   їхнього   здоров'я,   формування  фізичних  здібностей особистості,  гармонії тіла і душі; виховання потреби у регулярних заняттях  фізичною культурою і дотриманні режиму дня,  у прагненні до  оволодіння  санітарно-гігієнічними   знаннями   і   навичками, утвердження  здорового способу життя,  формування вміння правильно поводитись у критичних життєвих  ситуаціях  і  надавати  необхідну допомогу собі та оточуючим; використання історичного національного досвіду  здорового  способу  життя;  формування  рис  лицарства  і мужності, самовдосконалення тіла й духу.

ФОРМИ РОБОТИ:
-    виховні години;
-    виховні бесіди;
-    місячник здорового способу життя;
-    День здоров´я;
-    круглі столи за участю медичного працівника школи, батьків-лікарів;
-    перегляд документальних фільмів;
-    загальношкільна акція «Ні - шкідливим звичкам!»;
-    заходи до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом;
-    конкурс соціальної реклами;
-    спортивні змагання;
-     виставки літератури, творчих робіт;
-    оформлення тематичних стендів постійного і змінного характеру;
-    групи здоров´я, спортивно-хореографічні групи.

Превентивне виховання

МЕТА:  формування правової  свідомості  на  основі  тих  правових  знань, уявлень,  переконань,  що склалися в нашому суспільстві, почуттів, що  регулюють  поведінку:   почуття   законності   обраної   мети, правомірності   шляхів  її  реалізації,  справедливості,  активної протидії порушникам законів  нашої  країни;  докорінне  підвищення правової  культури  всіх  учасників  навчально-виховного  процесу; формування  здорового  способу  життя,  попередження   асоціальних проявів серед учнів, профілактика вживання наркогенних  речовин.

ФОРМИ РОБОТИ:
-    виховні бесіди;
-    виховні години;
-    анкетування;
-    моніторинг;
-    Рада з профілактики;
-    КВК ;
-    круглі столи за участю працівників   ССДСМ;
-    зустрічі учнів з правоохоронцями;
-    правознавчий брейн-ринг (9-10 кл.);
-   правова вікторина (5-8 кл.);
-    усні журнали до Дня прав людини, Дня ООН;
-    оформлення куточків права;
-    перегляд документальних фільмів.














Погоджено на засіданні
методичного об'єднання
 класних керівників
від____________2015 р.
протокол №_________
Програма
виховної роботи Смолінського НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія-позашкільний навчальний заклад»
«ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЦІННОСТЕЙ ДО ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ»

Пояснювальна записка

        Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті національної та загальнолюдської культури. Охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства, держави, нації.
        На сучасному етапі становлення і розвитку держави перед навчальними закладами постає складне і відповідальне завдання — формування людини нового типу, інтелектуальної, творчої, ініціативної, самостійної свідомої особистості з громадянською позицією, почуттям національної гідності. Вирішення цих завдань вимагає створення нової системи виховання, яка раціонально поєднувала б зміст, форми і методи впливу на формування особистості.
          Виховання у сучасній освіті розглядається як цілеспрямований, систематичний, регульований процес, що спрямований на утвердження у свідомості народу національної, культурної, духовної єдності, своєї національної неповторності.
           Виховна система закладу — спосіб життя шкільного колективу, всі компоненти якого відповідають певним цілям і забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату, певних меж розвитку і моральних якостей особистості.
          Напрями реалізації програми спрямовані на забезпечення умов для гармонійного розвитку дитини, реалізації та вдосконалення творчого потенціалу особистості, формування її загальної культури, адаптації до життя в суспільстві й створення основ для усвідомленого вибору та освоєння професії, закладено основи технології саморозвитку та самовиховання особистості.
          Керуючись законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», указами Президента України «Про національну програму «Діти України», «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян», Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Конвенцією 00Н про права дитини, Концепцією національного виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»   розробив власну програму виховної роботи «Через систему цінностей до формування ключових життєвих компетентностей».

Мета та завдання програми

         Метою програми є:
створення ефективної моделі виховної системи в школі на основі національних і загальнолюдських цінностей;
систематизація виховних завдань та цілей, спрямованих на розвиток високоінтелектуальної, компетентної, свідомої, творчої особистості з громадянською позицією, здатної до життєтворчості і самореалізації у різних сферах життєдіяльності.
        Для досягнення означеної мети передбачено реалізацію таких завдань:
-         дотримання принципів виховання, визначених концептуальними засадами Національної програми;
-         створення програми виховання для кожного класу з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей класних керівників, батьків, а також результатів вивчення рівня фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів;
-         підпорядковування цілей, завдань, форм виховної роботи з учнями вихованню духовно багатої особистості, морально і фізично здорової, гармонійно розвиненої, гуманної, зі стійкими моральними переконаннями, свідомого громадянина України;
-         створення системи формувань життєвої компетенції учнів;
-         формування змісту виховного процесу та системи виховної роботи на основі впровадження національних та загальнолюдських цінностей у всі сфери діяльності;
-         оптимальне поєднання форм і організації виховної роботи: індивідуальної, групової, колективної;
-         створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця;
-         співпраця з органами учнівського врядування;
-         інтеграція зусиль батьківської громади, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров'я.
       Програма розрахована на весь період виховної діяльності з учнями кожного класу з огляду на їхні вікові, індивідуальні та психолого-педагогічні особливості для роботи з учнями 1-11 класів.
       В основу Програми покладено принципи:
-         самореалізації цілісності (інтегрує з усіма видами навичок виховної діяльності у закладі);
-         неперервності (передбачає використання виховних навичок протягом усього життя);
-         наступності (є логічним продовженням соціального досвіду, духовної культури, моральних цінностей, які були і будуть базисом виховання і розвитку попередніх і прийдешніх поколінь);
-         культуровідповідності (формує рівень загальної та духовної культури, світогляду);
-         природовідповідності (виховання враховує індивідуальні особливості, темперамент, нахили, здібності, вікові особливості кожної дитини);
-         гуманності ( визнання дитини найвищою цінністю, розуміння дитини, прийняття її такою, якою вона є);
-         комфортності (створення сприятливих умов для виховання дітей, формування у них почуття власної значущості й необхідності);
-         компетентності (гнучкість і доцільне використання педагогічних методів і прийомів);
-         стимулювання (віра у сили та здібності дитини, заохочення до самовиховання і самовдосконалення).
      Дані принципи взаємопов'язані, їх оптимальне поєднання сприяє ефективності виховного процесу.
Умови реалізації Програми
      Реалізація Програми можлива за наявності створення відповідного матеріального-технічного та науково-методичного забезпечення, створення оптимального психологічного клімату в колективі школи, врахування мети, ідеалів, змісту і форм Програми національного виховання.
      Ефективність упровадження Програми залежить від упорядкованості життя в колективі закладу, координації всіх виховних заходів, чіткого ритму та організації діяльності всього колективу, наявності єдиного колективу педагогів, учнів, батьків як колективу однодумців, здатних до постійної творчості.
      Необхідною умовою успішної реалізації Програми є розробка шляхів трансформації поставлених мети та завдань виховання в діяльність класних керівників, надання методичної допомоги класним керівникам у розробці тематики виховних справ та планування роботи.
       Однією з головних умов успішної реалізації Програми є участь органів шкільного парламенту в діяльності виховної системи закладу. Реалізація Програми здійснюється у співпраці з соціально - психологічною службою та батьківським комітетом школи, громадськістю.
       Основними групами методів виховного впливу є:
-         методи формування свідомості: бесіда, лекція, диспут, приклад;
методи формування суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, доручення, створення ситуацій, які виховують, тренінги, дебати, рольові ігри;
-         методи стимулювання діяльності та поведінки: змагання, заохочення, покарання;
-         методи контролю та аналізу ефективності виховання: моніторинг, анкетування, спостереження;
-         методи інтерв'ювання, переконання, вимоги, громадської думки, проекту.
      Програма виховання учнів реалізується в процесі організації:
-         навчально — виховної діяльності;
-         позаурочної та позакласної діяльності;
-         позашкільної освіти;
-         роботи учнівського врядування;
-         взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.
   Програма складається з таких напрямків виховання:
Родинно-сімейне виховання
Громадянське виховання
Військово-патріотичне виховання
Морально-етичне виховання
Правове, превентивне виховання
Формування здорового способу життя
Трудове виховання
Екологічне виховання
Художньо-естетичне виховання
       До кожного напрямку виховання, яке є напрямом виховної діяльності, входять традиційні і нетрадиційні форми та методи роботи з класними колективами: години класного керівника, години спілкування, бесіди — роздуми, конкурси, рольові ігри, тренінги, брейн-ринги, вікторини, тестування, конкурси, змагання, колективні творчі справи та проекти.
        Планування діяльності адміністрації закладу здійснюється у «Інформаційно-організаційному блоці», який має на меті:
здійснення експертизи виховної роботи, визначення актуальних проблем виховної діяльності закладу;
розробку програм виховної діяльності класних колективів;
розробку та затвердження виховної системи школи;
діагностику рівня вихованості учнів;
планування та організацію роботи відповідно до змісту Програми;
організацію діяльності методоб’єднання класних керівників школи;
розробку та впровадження системи виховних заходів;
організацію роботи соціально — психологічної служби;
організацію спільної роботи школи, сім'ї та громадськості.
                 Очікувані результати рівня вихованості учнів:
 гнучкість адаптування у мінливих життєвих ситуаціях; самостійність і критичність мислення; уміння бачити та вирішувати проблеми; знаходження раціональних шляхів вирішення завдань; творчість мислення та генерування нових ідей; вміння працювати з інформацією; комунікабельність і контактність; уміння працювати в колективі ;високий рівень самовиховання, самооцінки, самоконтролю.

ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Напрями виховної роботи:
                                     І. Родинно-сімейне виховання:
       Ціннісне ставлення до своєї родини, до школи
Усвідомлення цінностей соціального спілкування:
розуміння особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюдських цінностей;
вміння співпрацювати з іншими, працювати в групі та в колективі;
сприяння духовному збагаченню учнів, розширенню їх світогляду.
      Засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей
критичного ставлення до поведінки людей;
єдності слова і діла;
активної моральної життєвої позиції;
ідеалів сім'ї, родини, відносин в колективі;
духовно-моральної культури особистості.
      Сформованість соціально-комунікативних компетенцій
єдності моральної свідомості та поведінки;
значимості інтеграції національних та загальнолюдських цінностей;
готовності до моральних вчинків на засадах гуманного ставлення до людей та доброчинної діяльності;
вільного морального вибору;
навичок соціальної взаємодії та потреби допомагати іншим;
реалізації активної за формою та моральним змістом життєвої позиції;
пріоритетів сімейного життя.
II. Громадянське, військово-патріотичне виховання:
     Ціннісне ставлення до суспільства і держави
Усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини:
шанобливого ставлення до державної символіки;
правил та норм поведінки, соціальне важливих для суспільства;
почуття любові до свого рідного краю, народу, українських законів, звичаїв;
моральних духовних та історико-культурних активної життєвої позиції щодо негативних проявів у соціумі;
толерантності ставлення до історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах.
    Сформованість потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатства українського народу:
відповідальності як важливої риси особистості за долю Батьківщини;
розуміння своїх прав, свобод, обов'язків; громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
власної віри у духовні сили народу, його майбутнє.

Сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України - усвідомлення національної ідеї:
почуття патріотизму, національної свідомості, розвиненої правосвідомості, культури міжетичних відносин;
розуміння важливості української мови як основи духовної культури;
необхідності дотримуватись правових норм, своїх прав, свобод, готовності до захисту інтересів Батьківщини.
                               ІІІ. Морально-етичне виховання
       Ціннісне ставлення до людей
Усвідомлення цінностей соціального спілкування:
розуміння особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюдських і цінностей;
вміння співпрацювати з іншими, працювати в групі та в колективі, прощати та просити прощення.
      Засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:
критичного ставлення до поведінки людей;
єдності слова і діла;
активної моральної життєвої позиції;
ідеалів сім'ї, родини, відносин в колективі.
      Сформованість соціально-комунікативних компетенцій:
єдності моральної свідомої поведінки;
вмотивованості до самовизначення;
значимості інтеграції національних та загальнолюдських цінностей;
готовності до моральних вчинків на засадах гуманного ставлення до людей та доброчинної діяльності;
вільного морального вибору;
навичок соціальної взаємодії та потреби допомагати іншим;
реалізації активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції;
пріоритетів подружнього життя, збереження та примноження сімейних традицій;
забезпечення єдності поколінь;
гендерної політики.
                        IV. Правове, превентивне виховання
     Ціннісне ставлення до себе.
Усвідомлення основних засад «Я-концепції» особистості:
норм власної поведінки;
прагнення бути фізично здоровою людиною;
знань та вмінь оцінювати свій фізичний та психічний стан, своє здоров'я;
наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров'я людини;
конструктивний підхід до вирішення різних життєвих ситуацій.
     Сформованість основних засад «Я-концепції» особистості:
вмінь цінувати себе як унікальну і неповторну особистість;
наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров'я людини;
вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі, уникати конфліктних ситуацій, адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них, коректувати та регулювати власну поведінку.
     Сформованість життєвих компетенція, активної життєвої позиції:
розуміння та реалізація «Я - концепції» особистості;
імунітету до соціальних впливів, готовності до виконання різних соціальних ролей;
уміння орієнтуватися та адаптуватися у складних життєвих ситуаціях, розв'язувати конфлікти на основі принципів толерантності;
навичок, самопізнання, самовизначення, самореалізації,самовдосконалення, самоствердження, самооцінки.
                       V. Формування здорового способу життя
      Ціннісне ставлення до здоров'я, пропаганда здорового способу життя
Сформованість потреби у збереженні здоров'я, навичка здорового способу життя:
мотивація учнів до самооздоровлення;
активної життєвої позиції щодо збереження здоров'я;
навичок здорового способу життя;
реалізація та вдосконалення творчого й фізичного потенціалу особистості;
формування санітарно-гігієнічних знань і навичок;
наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров'я дитини.
     Сформованість активної життєвої позиції здорової людини:
розуміння пріоритетного здоров'я серед інших людських цінностей життя;
навичок щодо ведення здорового способу життя;
почуття відповідальності за збереження свого здоров'я і тих, хто поряд;
саморозвиток і самовиховання особистості;
особистої культури здоров'я.
                   VI. Трудове, екологічне виховання
     Ціннісне ставлення до природа, до праці
Усвідомлення:
себе як невід’ємної частини природи, взаємозв'язку стану довкілля та здоров'я людей;
природи як екологічної цінності;
активної життєвої позиції щодо оздоровлення довкілля.
     Сформованість почуття особистої причетності до збереження природних багатств:
потреби у продовженні національних та етнокультурних традицій;
основ екологічного законодавства;
навичок, правил техніки безпеки на природі;
навичок життєдіяльності в умовах екологічної кризи.
    Сформованість потреби в праці:
значимості суспільно-корисної праці.
    Сформованість поняття професійного самовизначення:
позитивно-емоційного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації особистості;
здатності до усвідомленого вибору майбутньої професії в ім'я національного державного інтересу;
соціальної значимості праці та культури праці в традиціях українського народу;
проектування професійного ставлення.
      Сформованість екологічної культури особистості:
усвідомлення єдності людини та природи;
ставлення до природи як історикокультурної, наукової та освітньої цінності;
моральної відповідальності за збереження природного довкілля;
правил дотримання інформаційної, харчової та радіаційної небезпеки.
     Сформованість готовності до творчої праці:
навичок колективної трудової діяльності;
основ ділової етики, інформаційно-комунікативних технологій;
основ економічних законів розвитку суспільства;
уміння будувати професійну кар'єру в умовах системних змін;
креативності, ініціативності, ерудованості, правосвідомості, працездатності.
VII. Художньо-естетичне виховання
      Ціннісне ставлення до культури, мистецтва
      Сформованість потреби у спілкуванні з мистецтвом, як основи естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності:
пізнавального інтересу до мистецтв; їх взаємодії та взаємозв'язку;
здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;
художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів та культури мислення та поведінки.
      Розуміння ролі мистецтва як основи морально-духовного розвитку особистості:
     здатності цілеспрямовано сприймати відчувати, правильно розуміти мистецтво;
    здатності висловлювати власне ставлення до мистецтва, творчої діяльності у мистецькій сфері;
   здатності висловлювати власне ставлення до мистецтва, творчої діяльності;
потреби у спілкуванні з мистецтвом.
    Сформованість естетичної культури особистості, художньо-естетичних цінностей, створених світовою культурою, цінностей інформаційної культури:
     здатності до активної перетворювальної діяльності з винесенням елементів краси в усі сфери життя людини;
     навичок створення та реалізації мистецьких проектів як основи творчого самовираження, самоствердження особистості;
    розуміння художніх шедеврів, вміння вирізняти цінності;
    оволодіння інформацією — комунікативними технологіями.

Комментариев нет:

Отправить комментарий